Інформаційне суспільство ХХІ століття потребує реформування освіти України, завданняи якої є підготовка освіченої, творчої, конкурентноспроможної на сучасному ринку особистості. Тому однією з ключових тем є вдосконалення форм, методів і технологій навчання, що розміщені на блозі.
Нова парадигма освіти зумовила оновлення фахової освіти та відповідних форм, методів і технологій навчання, що базуються на електронному навчанні (e-learning), в якому центральною фігурою є студент, який знаходиться у центрі навчального процесу, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохочені до творчості. Такими технологіями навчання є інтерактивні, що дозволяють розв’язувати вище зазначені проблеми.
До інноваційних методик навчання, крім інших,
відносяться:
· e-learning;
· m-learning;
· u-learning;
·
f-learning;
· blended-learning,
в яких використовуються інтерактивні та комп’ютерні технології навчання.
Електронне навчання (e-learning) – це система навчання, що пропонує використання
Інтернет-технологій, електронних бібліотек, навчально-методичних
мультимедіа-матеріалів, віртуальних лабораторій і практикумів тощо.
Електронне навчання – це перспективна модель
навчання, заснована на використанні нових мультимедійних технологій Інтернету
для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і послуг,
а також обміну ними, спільною роботою на відстані.
Мобільне навчання (m-learning) – це передавання знань на мобільні пристрої з
використанням WAP I GPRS
технологій.
Мета мобільного навчання – зробити процес
навчання гнучким, доступним і персоніфікованим, в якому реалізується головний
принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місці, в зручний час.
Важливим є створення мобільного навчання, що потребує розроблення
інтерактивних програмно-педагогічних продуктів та їх методичного забезпечення.
Всепроникаюче навчання (u-learning) –
це технології неперервного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних
засобів у всіх сферах життя суспільства.
Для здійснення u-learning необхідні відповідні навчальні матеріали, що передаються на мобільні
пристрої.
Під час впровадження всепроникаючого навчання мають
місце такі проблеми:
· необхідність безкоштовного Wi-Fi, створення безкоштовних Wi-Fi зон;
· певні технічні проблеми: обмежений термін
роботи батареї мобільного пристрою та неперервна підзарядка (бездротова);
· створення відповідного програмно-методичного
забезпечення.
Нині заняття більше зорієнтовані на студента, який активно
бере участь у навчальному процесі, при цьому має бути виконана навчальна
програма за той же період навчання, що і в традиційній системі навчання.
«Перевернуте» навчання (flipped learning) – це форма
активного навчання, що дозволяє «перевернути» звичайний процес навчання таким
чином: студенти
поза аудиторією переглядають відповідні навчальні матеріали, що будуть
розглядатися на наступному занятті, самостійно вивчають теоретичний матеріал, а
в аудиторії здійснюють його обговорення, виконують практичні завдання.
Ефективність e-learning, m-learning, u-learning, f-learning у чистому вигляді залишається
проблематичним. Нині найчастіше в навчальному процесі використовується
змішана модель (blended learning)
навчання, яка поєднує вище зазначені технології з аудиторними заняттями за
традиційною системою.
Змішане навчання – це навчання, в межах якого
студент одержує знання, очно і самостійно онлайн, воно передбачає створення
комфортного освітнього інформаційного середовища, системи комунікацій, що
доставляють необхідну інформацію.
Розглянемо моделі змішаного
навчання [Baharun N., Porter A.] :
1. Модель
«Ротація аудиторії».
2. Модель
«Гнучка».
3. Модель
«Самоосвіта».
4. Модель
«Онлайн-орієнтована».
5. Модель
«Онлайн-лабораторія».
6. Модель
«Очно-орієнтована».
Зазначимо, що в моделі
«Ротація» гармонічно поєднуються традиційні методи очного навчання з
електронним і дистанційним навчанням.
Розглянемо такі види
ротацій:
1. Зміна
робочих зон (The Station Rotation Model).
2. Перевернутий
клас (The Flipped Classroom Model).
3. Автономна
група (The Lab Rotation Model).
4. Індивідуальна
траєкторія (The Individual-Rotation Model).
Процес реформи
сучасної освіти України передбачає забезпечення якісної предметної підготовки
фахівців в умовах зменшення аудиторного навантаження і збільшення інформації.
Один із шляхів щодо вирішення цієї проблеми полягає у впровадженні нових, більш
ефективних методів і технологій навчання. До яких відносять електронне навчання
(e-learning), дистанційні освітні технології.
В умовах розвивального навчання необхідно домогтися
максимальної активності студентів, що забезпечується інтерактивними
методами навчання. На відміну від активних методів, інтерактивні
орієнтовані на більш широку взаємодію студентів не тільки з викладачем, між
собою та на домінуванні активності студентів у процесі навчання.
Для розв’язання навчальних завдань викладач застосовує
такі інтерактивні форми:
· кейс-технології;
· «круглий стіл»;
· дебати;
· ділові ігри;
· case-study;
· тренінги;
· відео конференції;
· «мозковий штурм»;
· фокус-групи;
· рольові ігри;
· групові дискусії;
· метод проектів.
У діяльності сучасного педагога особливе місце посідає
вміння організувати мережні співтовариства, тобто використовувати
можливості сервісу Web 2.0, Web 3.0, технологій організації навчання: e-learning (електронне навчання), m-learning (мобільне навчання), b-learning (змішане навчання), f-learning (перевернуте навчання), u-learning (всепроникаюче
навчання) у своїй професійній діяльності. З них найбільш поширеними і вживаними в
навчальному процесі є блоги, Веб-квести, Блог-квести і технологія Вікі-Вікі.
Можна виділити декілька напрямів використання блогів,
Веб-квестів, Блог-квестів і технології Вікі-Вікі в освіті.
1. Публікація, редагування й анотування
навчально-методичних і наукових матеріалів.
2. Майданчик для наукових дискусій (можливість
організації різних наукових форумів, проектів, дискусій та ін.).
3. Можливість для консультацій студентів із викладачами
або викладачів між собою, а також між студентами різних ВНЗ і регіонів.
4. Платформа для створення дистанційного навчання.
5. Колективна робота над творчими проектами студентів з
різних ВНЗ.
6. Неформальне спілкування між викладачами, викладачами
і суспільством, викладачами і студентами, між студентами і педагогічими
співтовариствами.
7. Колективна робота над цифровими освітніми ресурсами.
8. Моніторинг самостійної (позааудиторної) роботи
студентів.
9. Платформа для реалізації мережної дослідницької
діяльності студентів.
Розглянемо деякі технології здійснення змішаного або
гібридного навчання.
Ця технологія виникла у 2000 р. Розробниками її стали
професори Джонатан Бергман, Аарон Семсон (США) та
професори, доктор математичних наук Крістіан Шпаннегель
(Хайдельбергський університет, Німеччина) й Юрген Хандке
(Магдебурзький університет, Німеччина).
Ця технологія активно використовується в навчальних закладах
різного типу США, Канади, Німеччини, Австрії.
Дозволяє організувати віртуальні групи –
середовище, в якому формується живий навчальний процес, з використанням
корпоративної мережі навчального закладу та Інтернет.
Віртуальний клас дозволяє студентам і викладачам проводити
заняття і спілкуватися в режимі реального часу.
Компанія Google запустила сервіс «клас» для
викладачів у всьому світі. Google Classroom –
поштовий сервіс, що входить до безкоштовних сервісів Google Apps для
освіти. Він інтегрований з іншими сервісами: «Диск», «You Tube»,
«Документи» і gmail.
Вивчення закордонного досвіду використання технологій
«перевернутого навчання»: Німеччина «Das umgedrehte Klassenzimmer», «Flipped Classroom» – США, Канада, Австрія,
Німеччина з метою вдосконалення процесу навчання в школі і вищих навчальних
закладах свідчить про те, що ця модель як одна з технологій змішаного навчання
(blended learning) використовується в навчальних
закладах усіх типів.
Використання технологій Веб 2.0, Веб 3.0 дозволило
усунути такий важливий недолік як безпосередній контакт із викладачем, тобто
використання соціальної мережі «Вконтакте», «Skype», електронної пошти, Блогів, Веб-квестів та ін.
Отже, використання вищезазначених сервісів у навчальному
процесі ВНЗ є ефективним засобом підвищення якості навчання студентів,
забезпечує сучасний підхід до формування професійної компетентності майбутніх
фахівців. Легкодоступність і збереження завдань, значно спрощує витрати часу на
їх створення, редагування, відстеження, сприяє творчому підходу до їх
виконання, а також формуванню навичок самостійного навчання впродовж усього життя.
